Причини та лікування еозинофільної гранульоми у котів

Якщо недуга вражає верхню частину губи тварини, то зовні вона нагадує вузличну пухлину. При ураженні хворобою підборіддя на ньому виникає набряк, а при ураженні язика та неба утворюються бляшки. У зв`язку з тим, що недуга має запальний характер, у тварини істотно збільшуються лімфатичні вузли.

Але варто відзначити ще й те, що при виникненні хвороби численні вузлики виникають і в горлі тварини. Це призводить до порушення ковтальної функції та вимушеного голодування тварини.

Причини розвитку недуги

До розвитку еозинофільної гранульоми може призвести безліч факторів:

• алергія;
• гіперчутливість до будь-якого засобу;
• реакцію деякі харчові компоненти;
• дерматит, який є наслідком від атаки бліх або кліщів;
• спадковість.

Але багато ветеринарів говорять про те, що в більшості випадків причини появи хвороби залишаються нез`ясованими. Адже еозинофільні клітини є бар`єром на шляху до інфекцій, які можуть потрапити в організм, а тому поява бляшок – це наслідок після влучення вірусів та бактерій.

Основні симптоми хвороби

Найчастіше на поверхні шкіри тварини утворюються невеликі вузлики, що мають щільну і навіть грубу поверхню. На місці вузликів можуть також бути виразки і невеликі ущільнення. Може спостерігатися набряк тканин. Болючість ущільнень повністю відсутня, можливе невелике свербіння, яке доставлятиме кішці дискомфорт і призводить до сильного розчісування. Під час огляду тварин ветеринар може виявити збільшення лімфатичних вузлів.

Якщо виразки утворюються в роті кота, то це заважає йому їсти і пити, що призводить до зневоднення та виснаження тварини. Якщо хоча б один симптом виявляється у кота, його потрібно негайно везти до лікаря.

Діагностування недуги

Ветеринар зможе візуально відрізнити це захворювання від багатьох інших, що відрізняються такими ж симптомами. Подібна картина може зустрічатися при доброякісних та злоякісних пухлинах, абсцесах, ідіопатичній хворобі та деяких інших. Але для того, щоб запобігти можливій помилці, потрібно провести гістологічне дослідження тканин тварини. Цей аналіз допомагає визначити ознаки характерного запалення та наявності в організмі підвищеного вмісту еозинофілів.

У сукупності із зовнішніми проявами визначення гранульоми відбувається швидко, що дозволяє своєчасно приступити до лікування хвороби. Складнощі можуть виникнути тільки з визначенням різновиду недуги, але підбору правильного лікування це не завадить.

Після того, як діагноз було поставлено, слід визначити причину прояву еозинофільної гранульоми у котів. Особливо важливо це зробити у тому випадку, коли хвороба виникла на тлі алергічної реакції. Досить часто недуга проявляється після незначного контакту з хімічними речовинами або укусу комахи. У цьому випадку у тварини береться проба на визначення алергену.

Проведення діагностики на алерген займає тривалий час, але якщо цього не зробити, тварина може загинути внаслідок неправильного лікування та використання неправильних препаратів. Але трапляється і так, що еозинофільна гранульома виникає на тлі аутоімунних захворювань, які визначити дуже складно.

Слід бути дуже обережними! Ознаки лишая можуть бути багато в чому схожі з ознаками при гранульомі. Але він передається людині і лікується набагато складніше. Тому, якщо у кота виявлено будь-які пошкодження шкірного покриву, потрібно негайно звернутися до ветеринара.

Лікування гранульоми

Сьогодні немає достовірних відомостей про те, що є якісь мікроорганізми, що спричиняють еозинофільну гранульому. Але попадання будь-яких хвороботворних мікроорганізмів призводить до ускладнення хвороби внаслідок розвитку вторинної інфекції. З недугою чудово впорається антибіотикотерапія. Причину захворювання протимікробні засоби не усувають, але можуть суттєво полегшити стан вихованця. Прийом антибіотиків має тривати не менше трьох тижнів. З лікарських препаратів коту дають Доксициклін по 5-10 мг кожні 12 годин. Прекрасного ефекту можна досягти, якщо вводити тварині Циклоспорин обсягом 1мг/кг. Лікування проводиться протягом місяця, і уколи ставляться раз на тиждень.

При лікуванні недуги часто застосовуються глюкокортикостероїди. Вони сприяють усуненню сильної сверблячки на шкірі тварини, а також допомагають усунути запалення в найкоротші терміни. Але кількість препарату та частоту його застосування може визначити лише фахівець. Але якщо хвороба носить алергічний характер, застосування стероїдів призведе лише до пригнічення імунітету та посилення симптомів недуги.

Для того, щоб рани у тварини зникли якнайшвидше, їй призначають метил преднізолон, який допомагає прискорити настання ремісії. Вводити препарат слід до повного одужання вихованця. Поспішати не варто, адже термін лікування може досягати кількох місяців. Але полегшення стану тварини стане помітним вже після першого місяця лікування. Після загоєння всіх ранок слід відмінити преднізолон, але робити це потрібно поступово, щоб уникнути рецидивів.

Прогноз

Якщо хвороба та причини, що її викликали, були швидко виявлені, а лікування розпочато вчасно, то прогнози дуже позитивні. Але якщо ураження шкіри дуже великі, то доведеться підключити до преднізолону та курсу антибіотиків прийом антигістамінних засобів. Але прогнози при такому перебігу хвороби досить сумнівні. Адже поразка великої площі шкірного покриву може призвести до вторинної інфекції та загибелі кота.

Для того щоб зберегти здоров`я тварині, потрібно якнайретельніше стежити за її станом, щоб вчасно встигнути помітити симптоми недуги. Обов`язково слід проконсультуватися з досвідченим алергологом та ветеринаром, щоб підібрати правильне та безпечне харчування для вихованця. Слід уважно спостерігати за гігієною тварини. Вчасно його вичісувати та мити, щоб не розвивалися мікроби на шкірі.